Зміст
У класичному легковому або комерційному дизельному моторі кількість основних форсунок завжди строго дорівнює кількості циліндрів. Тобто, в популярному чотирициліндровому двигуні стоїть рівно чотири інжектори, в рядній «шістці» – шість, а у важкому V8 – вісім. Кожна з них встановлюється безпосередньо в головку блоку і відповідає за індивідуальне впорскування солярки під високим тиском у свою окрему камеру згоряння.
Чому зберігається така сувора пропорція
На відміну від старих бензинових агрегатів, де колись застосовувався моновпорскування з одним дозатором на весь впускний колектор, дизельна технологія фізично не може працювати за такою схемою. Займання важкого палива відбувається не від іскри свічки, а від сильного стиснення і екстремального розігріву повітря.
Отже, солярка має подаватися в останній момент такту стиснення точною мікропорцією. Саме тому кожному циліндру життєво необхідний власний персональний розпилювач. Він може бути під’єднаний до загальної паливної рампи, як у популярній системі Common Rail, або працювати від індивідуального кулачка розподільчого валу, якщо йдеться про технологію насос-форсунок.
Приховані інжектори в сучасних автомобілях
Хоча базове правило прямої відповідності циліндрам працює безвідмовно, сучасні суворі екологічні стандарти змушують автовиробників ускладнювати конструкцію вихлопного тракту. Через це під капотом можна виявити додаткові розпилювачі, які взагалі не беруть участі в розкручуванні коленвала.
- Форсунка пропалювання сажового фільтра (DPF). Встановлюється прямо у вихлопну трубу і періодично впорскує паливо для підвищення температури газів, щоб випалити сажу, що накопичилася всередині сот.
- Інжектор системи SCR (AdBlue). Являє собою окремий дозатор перед каталізатором, який розпорошує рідку сечовину для хімічної нейтралізації небезпечних оксидів азоту.
- Пускові форсунки холодного старту. Зустрічалися на масивних тракторних агрегатах минулого століття для впорскування ефіру взимку, але в сучасному легковому автопромі давно замінені потужними свічками розжарення.
Таким чином, якщо на профільній СТО майстер говорить про проблеми з п’ятою форсункою у звичайному чотирициліндровому кросовері, лякатися не варто. Йдеться виключно про екологічну надбудову, що забезпечує чистоту вихлопу, а не про раптову мутацію самого двигуна.
Вплив кількості елементів на вартість обслуговування
Очевидно, що розуміння будови паливної апаратури безпосередньо рятує гаманець при купівлі вживаного автомобіля. Деталі паливних систем сучасних дизелів відрізняються неймовірно високою ціною через прецизійну точність виготовлення розпилювачів і клапанів мультиплікаторів.
Коли паливний насос високого тиску (ПНВТ) починає гнати дрібну металеву стружку через зношування, вона забиває всі інжектори без винятку. Ремонт паливної апаратури для рядної четвірки обійдеться в одну суму, а відновлення преміального позашляховика з вісьмома циліндрами збільшить рахунок за запчастини рівно вдвічі. Що більше циліндрів, то дорожче обходиться діагностика на стенді і планова заміна мідних вогнетривких шайб, яку потрібно робити регулярно, щоб уникнути прогару колодязів.
Як візуально перерахувати деталі під капотом
Якщо технічні характеристики конкретного автомобіля невідомі, дізнатися кількість циліндрів та інжекторів можна простим візуальним оглядом моторного відсіку. Досить зняти верхню декоративну пластикову кришку двигуна і знайти загальну металеву паливну рейку.
Від цієї товстої трубки-накопичувача відходитимуть тонкі індивідуальні магістралі високого тиску. Скільки металевих трубок спускається вниз до голівки блоку циліндрів – рівно стільки і робочих форсунок встановлено в системі. Це найнадійніший і найшвидший спосіб закрити питання без пошуку заводських специфікацій у керівництві з експлуатації.
